Хто повинен відшкодувати моральну шкоду, завдану внаслідок нещасного випадку в ліфті.

Українська
ВСУ роз'яснив, хто повинен відшкодувати моральну шкоду, завдану внаслідок нещасного випадку в ліфті.

Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів.

 Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 1 вересня 2008 року N 190  
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 
7 жовтня 2008 р. за N 937/15628  
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

 1. Затвердити  Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-1.02-08.

I. Сфера застосування.

  Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють виготовлення, монтаж, експлуатацію, ремонт, реконструкцію та модернізацію ліфтів, підйомників та їх складових частин.

2.Вимоги до експлуатації ліфтів.

  Для реєстрації суб'єкт господарювання, у власності або в користуванні якого є ліфти та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву (додаток 3 цих Правил), паспорт ліфта (додаток 4 до цих Правил) та акт технічної готовності ліфта (ГСТУ 36.1-001-97).

У заяві зазначаються відомості про дозвіл на експлуатацію ліфтів, який отримано суб'єктом господарювання відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003, або копія договору з організацією, яка має такий дозвіл на експлуатацію ліфтів.

У паспорті ліфта повинен бути запис про призначення особи, відповідальної за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта, і електромеханіка, відповідального за справний стан ліфта.

3.Експлуатація ліфтів

  Суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен отримати дозвіл відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003 і забезпечувати їх утримання в справному стані та безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту. З цією метою він повинен:

- призначати наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та організацію їх експлуатації;

- призначати наказом електромеханіків, які одночасно є відповідальними особами за їх справний стан;

- призначати наказом ліфтерів і операторів диспетчерського зв'язку (якщо такий є).

 Всі вказані працівники повинні проходити навчання і перевірку знань згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-2005  «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

Особи, зазначені в цьому розділі, повинні мати групи з електробезпеки не нижче:

  • IV - особа, відповідальна за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфта;
  • III - електромеханік, який здійснює технічне обслуговування і ремонт ліфта, а також електромеханік I - II кваліфікаційних розрядів, який здійснює огляд ліфтів;
  • II - ліфтер і оператор.

4. Робота ліфта не дозволяється, якщо:

- відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію;

- не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта;

- закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта;

- не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів;

- відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери);

- не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці;

- знос канатів перевищує встановлені норми;

- є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта;

- несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.

 Суб'єкт господарювання, який експлуатує ліфти, може укласти договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів лише з організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт.

Але це не звільняє суб’єкта господарювання, в даному випадку керівника ОСББ  від проходження навчання та перевірки знань з Правил НПАОП 0.00-1.02-08 та утримання відповідного Дозволу підвищеної небезпеки на експлуатацію ліфтів.

ВСУ роз'яснив, хто повинен відшкодувати моральну шкоду, завдану внаслідок нещасного випадку в ліфті!

По матеріалам ЮРИСТ&ЗАКОН, автор Ганна Тітова.

  Відшкодування моральної шкоди є способом захисту немайнових прав. Під час розгляду позовних заяв про відшкодування моральної шкоди найбільш складними є питання визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, а також обґрунтованості такого відшкодування. Менш проблематичним є питання, хто ж повинен відшкодовувати моральну шкоду. Відповідь очевидна – відшкодовувати шкоду має винна особа. У деяких випадках відповісти однозначно, хто має відшкодувати шкоду, складно.

Розглянемо постанову ВСУ у справі№6 - 1083цс15, в якій суд висловив правову позицію про те, хто відшкодовуватиме моральну шкоду, завдану внаслідок нещасного випадку в несправному пасажирському ліфті.

Обставини справи 

 Позивачка звернулася до суду з позовом до комунального підприємства про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що в ліфті будинку, в  якому вона проживає, загинула її дочка; причиною аварії є несправність ліфта, власником якого є комунальне підприємство. Також позивачка відзначила, що комунальне підприємство уклало договір підряду з товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) на утримання та обслуговування ліфтів, у тому числі й ліфта, через несправність якого й стався нещасний випадок з дочкою позивачки. Позивачка просила суд стягнути з комунального підприємства грошову суму як відшкодування моральної шкоди на підставі ст.1167,1187 ЦКУ.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з КП  грошову суму як відшкодування моральної шкоди. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ч.1,2 ст.1167,ч.5 ст.1187 ЦКУ на володільця джерела підвищеної небезпеки покладено відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні, а оскільки власником ліфта є КП, відповідальність за заподіяну позивачці моральну шкоду повинно нести КП.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що володільцем джерела підвищеної небезпеки було ТОВ, і саме його працівники у кримінальній справі були визнані винними в бездіяльності з ремонту та обслуговування зазначеного ліфта; також установлено прямий причинний зв'язок між їхньою бездіяльністю та загибеллю дочки позивачки.

Позиція ВСУ

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивачки про скасування рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій, ВСУ виходив з таких міркувань.

Як було встановлено ВСУ, причинами нещасного випадку були незадовільний технічний стан пасажирського ліфта, який експлуатувався з несправними механізмами безпеки та блокування; незадовільна організація і технологія технічного обслуговування ліфтів та їх безпечної експлуатації, в тому числі з боку начальника КП і майстра виробничої дільниці щодо організації безпечної експлуатації ліфтів.

ВСУ зазначив, що за умовами договору, укладеного між КП (замовник) і ТОВ (підрядник), підрядник зобов'язався забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів, при цьому замовник залишив за собою цілодобовий контроль за роботою ліфтів, передбачивши також необхідність призначення наказом посадової особи, відповідальної за організацію безпечної експлуатації ліфтів.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦКУ  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє механізмом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

ВСУ відзначив, що, оскільки шкода позивачу завдана підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до Ч.2 ст.1172 ЦКУ   відшкодувати її має замовник, який до того ж є власником ліфта як джерела підвищеної небезпеки.

ВИСНОВОК:

ВСУ в постанові у справі №6 -1083цс15 виклав свою позицію про те, що у разі, якщо шкода завдана підрядником, який діяв за завданням замовника й під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до Ч.2 ст.1172 ЦКУ  відшкодувати її повинен замовник, який є власником джерела підвищеної небезпеки. ВСУ дійшов висновку, що моральну шкоду, завдану позивачці, має відшкодувати не підприємство, що обслуговує ліфти, а комунальне підприємство, яке є власником джерела підвищеної небезпеки.

 

Add This: 

Наші клієнти

Навіґація

 

Новости сайта

Будьте в курсі останніх новин нашого сайту!

Підписатися на Потік розсилання Новости сайта

Контакти

 
Education - This is a contributing Drupal Theme
Design by WeebPal.