Мови

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ

Українська

ДБН "Опалення, вентиляція та кондиціонування" встановлюють вимоги до систем опалення і внутрішнього теплопостачання, загальнообмінної, аварійної та протидимної вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря будівель з метою забезпечення нормованих санітарно-епідеміологічних параметрів мікроклімату приміщень, виконання вимог безпеки та охорони навколишнього середовища, раціонального використання енергетичних ресурсів під час експлуатації. 

посилання на такі нормативні документи: 
ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) +Зміна №1 
ДБН А.2.2-3:2012 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва 
ДБН В.1.1.7–2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва 
ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування 
ДБН В.1.2-7-2008. СНББ. Основні вимоги до будівель 
ДБН В.1.2-8-2008 Основні вимоги до будівель і споруд 
ДБН В.1.2-10-2008. Захист від шуму 
ДБН В.1.2-11-2008. СНББ. Основні вимоги до будівель і споруд економія енергії 
ДБН В.2.2-24:2009. Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків 
ДБН В.2.5-22-2002. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі гарячого водопостачання та водяного опалення 
ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення 
ДБН В.2.5-56:2010 Системи протипожежного захисту 
ДБН В.2.6-31:2006. Теплова ізоляція будівель 
ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт. 
ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 настанова з розроблення енергетичного паспорта будинків 
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія" 

http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-996

 

Загальні ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ

1.1. Опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів.

1.2. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади слід перевірити й відремонтувати. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації.

1.3. Опалення на підприємствах повинні виконувати спеціально призначені працівники, які пройшли перед початком опалювального сезону щорічний протипожежний інструктаж.

1.4. Запас палива на підприємствах слід зберігати у спеціально пристосованих приміщеннях або на спеціально виділених майданчиках (у резервуарах) з урахуванням вимог будівельних норм.

1.5. У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях категорій А, Б і В застосування пічного опалення забороняється.

1.6. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А і Б слід застосовувати, як правило, систему водяного або парового опалення (за винятком приміщень, де зберігаються або застосовуються речовини, які при з’єднанні з водою або водяними парами утворюють вибухонебезпечні суміші, чи речовини, здатні до самоспалахування або вибуху при взаємодії з водою).

1.7. Трубопроводи теплових мереж у місцях перетинання металевих огороджувальних конструкцій стін, перегородок, перекриттів з горючим полімерним утеплювачем необхідно прокладати в гільзах з відповідним ущільненням негорючими матеріалами.

1.8. При прокладанні теплових мереж над землею по території підприємства дозволяється застосовувати тільки негорючі теплоізоляційні матеріали.

Теплоізоляція повинна виготовлятися з матеріалів, які унеможливлюють виділення вибухопожежонебезпечних речовин, і відповідати вимогам будівельних норм.

1.9. Експлуатація теплових мереж з пошкодженою і просоченою горючими рідинами теплоізоляцією не дозволяється.

1.10. Особи, призначені на підприємствах відповідальними за технічний стан опалювальних установок, зобов’язані організовувати постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасним і якісним ремонтом.

2. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПЕЧЕЙ

2.1. Режим, час і тривалість топлення печей встановлюються розпорядженням керівника підприємства з урахуванням місцевих умов.

2.2. Опалювальні прилади слід розміщувати таким чином, щоб до них було забезпечено вільний доступ для огляду й очищення.

Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:

  • опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі  не рідше одного разу на три місяці;
  • печей та осередків вогню безперервної дії не рідше одного разу на два місяці;
  • кухонних плит та кип’ятильників  один раз на місяць.

Результати очищення димоходів і печей слід фіксувати в спеціальному журналі.

2.3. Відповідно до вимог будівельних норм, печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій не менше 38 см.

2.4. Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7 x 0,5 м, розташованим довгим боком уздовж печі.

2.5. Відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання має бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів не менше 1,25 м.

2.6. На горищах усі димові труби та стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути підштукатурені й побілені.

2.7. Мурування, ремонт та очищення печей, камінів і димоходів (димарів) повинні здійснювати спеціалісти підприємств, які мають відповідні ліцензії.

2.8. Золу та шлак, які вигрібають з топки, слід заливати водою та виносити до спеціально відведених місць. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель.

2.9. Улаштування тимчасових печей у приміщеннях, як правило, не дозволяється.

Як виняток, коли є потреба у встановленні тимчасових металевих та інших нетепломістких печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських і допоміжних будинках підприємств, а також на будівельних майданчиках, повинні виконуватися вказівки підприємств-виготовлювачів цих приладів, а також вимоги норм до відповідних систем постійного опалення. Крім того, слід дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:

  • висота ніжок металевих печей без футерівки повинна бути не менше 0,2 м;
  • підлогу з горючих матеріалів під печами необхідно ізолювати одним рядом цеглин, покладених на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю;
  • металеві печі потрібно встановлювати на відстані не менше 1 м від конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не менше 0,7 м від конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2;
  • при встановленні металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегельних печей на дерев’яній підлозі основа під піччю повинна бути зроблена з чотирьох рядів цегли, покладеної на глиняному розчині, при цьому два нижні ряди кладки дозволяється робити із шанцями (порожнявами);
  • металеві труби, які прокладаються під стелею або паралельно до стін та перегородок з матеріалів груп горючості Г3, Г4, повинні бути від них на відстані: не менше ніж 0,7 м без ізоляції на трубі; не менше ніж на 0,25 м з ізоляцією, яка не допускає підвищення температури на її зовнішній поверхні понад 90 °C;
  • металеві димові труби допускається прокладати через перекриття з горючих матеріалів за умови влаштування переділки (перегородки) з негорючих матеріалів розміром не менше 0,51 м. У разі виведення металевої димової труби через вікно (коли відсутнє риштування) у нього потрібно вставляти лист покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Кінець труби слід виводити за стіну будинку не менше ніж на 0,7 м та закінчувати спрямованим вгору патрубком заввишки не менше 0,5 м. Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, повинен підніматися вище карнизу на 1 м. На патрубку потрібно встановлювати зонт для відведення атмосферних опадів.

 

Під час експлуатації пічного опалення заборонено:

  • залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
  • користуватися печами й осередками вогню, які мають тріщини;
  • розміщати паливо та інші горючі речовини й матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
  • зберігати незагашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або на горючій підставці;
  • сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
  • застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;
  • використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топливника;
  • використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;
  • прокладати димоходи (борови) опалювальних печей поверхнею горючих основ;
  • здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;
  • закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;
  • зберігати в приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
  • використовувати для димових труб азбестоцементні та металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев’яні димоходи.

 

3. ВИМОГИ ДО ПРИЛАДІВ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПАЛЕННЯ

3.1. Опалення приміщень категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б електричними приладами не дозволяється.

3.2. У разі застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах будь-якого класу згідно з умовами виробництва електронагрівальні прилади мають бути захищені від контакту з горючими матеріалами та встановлені на поверхні з негорючого матеріалу.

3.3. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85 °С.

3.4. Не дозволяється застосовувати електричні опалювальні прилади в пожежонебезпечних зонах у складських приміщеннях.

3.5. Відстань від приладів електричного опалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій повинна становити не менше 0,25 м.

3.6. Електричні повітронагрівачі та опалювальні прилади повинні розміщуватися так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду та очищення.

3.7. Усі поверхні нагрівальних приладів у виробничих приміщеннях із значним виділенням горючого пилу мають бути гладкими для зручності очищення.

3.8. Дозволяється застосовувати електричні опалювальні прилади тільки заводського виготовлення за наявності паспорта, інструкції з експлуатації та сертифіката відповідності.

3.9. Для опалення невеликих приміщень (крім вибухонебезпечних) і будинків дозволяється застосовувати масляні радіатори та електричні нагрівачі із закритими нагрівальними елементами. Вони повинні мати індивідуальний електричний захист і терморегулятори.

 

Забороняється:

  • класти спецодяг, промаслене шмаття, горючі матеріали і предмети на електричні опалювальні прилади і сушити їх там;
  • експлуатувати електричні опалювальні прилади без підставок з негорючих матеріалів;
  • залишати увімкненими електричні опалювальні прилади без нагляду.

 

4. ВИМОГИ ДО ПРИЛАДІВ ГАЗОВОГО ОПАЛЕННЯ

4.1. Установлювати газові опалювальні котли, опалювальні апарати і газові водонагрівачі біля стін з негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими матеріалами, слід на відстані не менше ніж 0,1 м.

4.2. Меблі та вироби (предмети) з горючих матеріалів потрібно встановлювати на відстані не менше ніж 0,5 м від газових нагрівачів.

4.3. При появі в приміщенні запаху газу слід негайно припинити його подання, викликати аварійну газову службу, провітрити приміщення. До усунення несправності забороняється у приміщенні запалювати сірники, курити, включати або виключати електроприлади.

4.4. Переобладнання котельних під газове паливо та експлуатація газового обладнання повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України.

5. ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ПАРОВОДЯНОГО ОПАЛЕННЯ

У приміщеннях, обладнаних системами водяного або парового опалення, є неприпустимим зберігання, застосування та використання речовин і матеріалів:

  • здатних до самозаймання або вибуху при дотику до гарячих поверхонь нагрівальних приладів і трубопроводів або при взаємодії з водою;
  • таких, що при контакті з водою виділяють горючі гази або пари (карбід кальцію, калій тощо).

6. ВИМОГИ ДО КОТЛІВ І КОТЕЛЬНИХ

6.1. Не дозволяється залишати без нагляду кваліфікованого персоналу котли, які працюють. Виняток становлять котли, контроль та управління якими здійснюється з диспетчерського пульта.

6.13. В окремо розташованих котельних допускається встановлення закритих витратних баків для рідкого палива об’ємом не більше ніж 5 м3 (для мазуту) або 1 м3 (для легкого нафтового палива).

На подложке (с восклицательным знаком на поле)

В ПРИМІЩЕННЯХ КОТЕЛЬНИХ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

  • проводити роботи, не пов’язані з технічним обслуговуванням і наглядом за обладнанням котельної;
  • допускати до цих приміщень сторонніх осіб і доручати їм обслуговування котлів;
  • сушити на котлах спецодяг, взуття, інші горючі матеріали;
  • допускати підтікання рідкого палива або витікання газу із системи подавання палива;
  • користуватись вогнем для виявлення витікання газу від газопроводів;
  • користуватись несправними газовими пальниками та пристроями;
  • подавати паливо при несправній системі подавання палива, погашених форсунках або газових пальниках;
  • користуватись витратними баками, які не мають пристроїв для відведення палива в аварійну ємність (тобто безпечне місце) в разі пожежі;
  • палити в топці при несправних приладах автоматичного регулювання, сигналізації та захисту обладнання;
  • застосовувати відкритий вогонь або курити в приміщеннях, де встановлена ємність з паливом;
  • використовувати як паливо відходи нафтопродуктів та інші легкозаймисті горючі рідини, не передбачені технічними умовами на експлуатацію котельного обладнання;
  • застосовувати трубопроводи подавання палива з горючих матеріалів.

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ КАЛОРИФЕРІВ

При експлуатації калориферів слід:

  • постійно тримати у справному стані контрольно-вимірювальні прилади;
  • зашпарувати негорючими матеріалами виявлені шпарини між калориферами та будинковими конструкціями камер;
  • забезпечити відстань між калориферами та конструкціями з горючих матеріалів не менше ніж 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігрівання і не менше ніж 0,1 м коли теплоносіями є вода або пара;
  • стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім призначених для подавання повітря в приміщення;
  • систематично очищати калорифери від забруднення пневматичним або гідравлічним способом.

8. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ УСТАНОВОК

8.1. Відповідальним за додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем (установок), їхній технічний стан та справність є головний механік підприємства або інша особа, призначена наказом.

8.2. Вентиляційні установки та системи, які застосовуються на підприємствах, в організаціях, повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм, мати інструкції з експлуатації, що визначають експлуатаційний і протипожежний режим роботи, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів та іншого обладнання, а також порядок дій обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

8.3. Для запобігання потрапляння металевих та інших твердих речей місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем, які видаляють пожежо- та вибухонебезпечні речовини, мають бути обладнані захисними сітками і магнітними вловлювачами.

8.4. Забороняється прокладати повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, у підвальних приміщеннях та каналах під підлогою.

8.5. Усередині повітроводів і на їхніх стінках забороняється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи, а також не допускається перетинання повітроводів з інженерними комунікаціями.

8.6. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, які транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, мають бути заземлені й захищені від статичної електрики.

8.7. Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправності (відсутності) або при відключених гідрофільтрах, сухих фільтрах, пиловідсмоктувальних, пиловловлюваних та інших пристроях систем вентиляції.

8.8. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи слід регулярно очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними способами. Перевірку та очищення вентиляційного обладнання необхідно проводити за графіком, затвердженим головним інженером або іншою посадовою особою підприємства. Результати огляду заносяться до спеціального журналу.

8.9. Витяжні повітроводи, якими транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з’єднання тощо).

8.10. Вогнезатримувальні пристрої (заслінки, шибери, клапани тощо), магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції при пожежі слід перевіряти у встановлені керівником підприємства строки (але не рідше одного разу на півроку) і утримувати у справному робочому стані.

Add This: 

Наші клієнти

Навіґація

 

Новости сайта

Будьте в курсі останніх новин нашого сайту!

Підписатися на Потік розсилання Новости сайта

Контакти

 
Education - This is a contributing Drupal Theme
Design by WeebPal.