Хоч як дивно, утім, саме погодні умови визначають порядок виконання того чи того виду роботи. А відтак роботодавець має вибудувати процес так, щоб він відповідав будівельним нормам і правилам, нормативно-правовим актам з охорони праці, проектно-технологічній документації, зокрема проектам виконання робіт, технологічним картам, інструкціям з експлуатації конкретних механізмів, машин, устаткування та інструкціям з охорони праці.
Зокрема, базовим документом, що ним маємо керуватися насамперед, є Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі — Гігієнічна класифікація), затверджений наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, в пункті 6.3 розділу ІІ якого зазначено, що класи умов праці можна визначити, керуючись:
- додатком 7 до Гігієнічної класифікації, коли йдеться про виконання робіт у виробничих приміщеннях в холодний період працівниками, що не мають спецодягу;
- додатком 8 до Гігієнічної класифікації, коли йдеться про роботу на відкритій території, в неопалюваних та охолоджених приміщеннях у холодний період року (див. табл.).
Температура повітря впливає не лише на людину, зокрема, позначаючись на її працездатності, а й на засоби виробництва. Тож, можна стверджувати, що як низькі, так і високі показники термометра є фізичними шкідливими та небезпечними чинниками. Розглянувши дані, наведені в таблиці, зрозуміло, що коли на вулиці нижче за -10°С, то умови праці є шкідливими. Коли температурний показник нижче -30°С, то клас умов праці є «небезпечним», це — гранична температура для роботи на вулиці, коли виконувати можна винятково невідкладні види робіт.
Умови праці в морозну погоду регулюють законодавчі й нормативні акти України, відповідно до яких роботодавці зобов’язані:
- проводити медогляди працівників;
- надавати перерви для обігріву та відпочинку;
- припиняти за певних несприятливих погодних умов роботу.
Увага! За умови виконання роботи при знижених температурах у приміщеннях та на відкритих площадках працівники мусять проходити попередній та періодичні (раз на рік) медичні огляди (п. 5.8 таблиці додатка 4 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246).Коли швидкість руху повітря перевищує 1 м/с, наведені значення температури повітря мають бути збільшені на 2,2 °С на кожний 1 м/с підвищення його швидкості. 2 Наведені значення t° повітря для різних класів не виключають регламентації часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне). 3 Автори вважають, що має бути: замість 2 — І кліматична зона, замість 3 — ІІ кліматична зона. На рис. 1 та в табл. 1 наведена карта архітектурно-будівельного кліматичного районування території України ДСТУ-Н Б В.1.1–27:2010 «Будівельна кліматологія», за якими на території України вирізняють 5 кліматичних районів: І — Північно-Західний (Полісся, Лісостеп), ІІ — Південно-Східний (степ); ІІІ — Українські Карпати; IV — Південний берег Криму; V — Кримські гори.
Захист за допомогою спеціального одягу для роботи на морозі
Окремо встановлені норми, які визначають порядок безоплатного забезпечення робітників спецодягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ст. 163 КЗпП). Такі норми поширюються на тих, хто, працює у шкідливих та небезпечних умовах, а також виконує роботу, пов’язану із забрудненням або таку, що здійснюється в несприятливих температурних умовах. Однак у КЗпП норми не є вичерпними, тож уточнені критерії забезпечення при роботі на морозі спецодягом та взуттям та засобами індивідуального захисту викладені в галузевих нормах.
Як зазначалося вище, роботи на вулиці за температури нижче -10°С є такими, що мають шкідливі умови праці, тож, відповідно, люди, виконуючи роботу за таких умов, мають отримати належний спеціальний одяг і взуття.
У нашій країні розроблені держстандарти з випробування й експлуатації спецодягу для захисту від знижених температур. Зокрема: ДСТУ EN (V) 342–2001 «Одяг спеціальний для захисту від знижених температур», ДСТУ EN 14058:2008 «Одяг захисний. Одяг спеціальний для захисту від знижених температур».
Припинення робіт за гранично низьких температур повітря: оголошуємо простій
Граничні температури (зокрема, тривалість робочого дня та перерви для обігріву), сила вітру, за яких мають бути тимчасово припинені роботи на вулиці та перевезення людей у неопалюваних транспортних засобах установлюють відповідні служби місцевих органів влади (державної адміністрації) (п. 4.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення»; п. 3.8.53, п. 6.1.15 Правил з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства, НПАОП 45.2–1.02–90).
До відома! Холодне середовище — середовище, в якому наявна комбінація фізичних чинників (низька або дуже низька температура повітря, вологість повітря, вітер, радіаційна температура; див. ДСТУ ISO/TR 11079–2002 «Одяг. Визначення необхідних ізоляційних характеристик») та яке призводить до охолодження людини і вимагає вживання відповідних заходів для зниження тепловтрат (п. 3.1 ДСТУ EN 342–2001)
Приміром, заборонено проводити роботи на висоті у відкритих місцях, коли швидкість вітру становить 10 м/с і більше, під час ожеледиці, грози або туману, який призводить до зниження видимості в межах фронту робіт, а також у нічний час за умови недостатньої освітленості та якщо температура на вулиці перевищує 35°С або нижча -20°С. Виконання невідкладних робіт на висоті в складніших погодних умовах має регулювати роботодавець. Однак проект виконання робіт визначає додаткові заходи безпеки (п. 1.16 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, НПАОП 0.00–1.15–07).
Якщо йдеться про невідкладні роботи на висоті та додаткові засоби безпеки, то необхідно зробити наказ, із яким мають бути ознайомлені всі працівники, задіяні у забезпеченні, організації і виконанні робіт за складних погодних умов.
Окрім того, роботодавець має пильнувати і негайно ухвалити рішення в разі раптового різкого погіршення умов.
Важливим моментом є визначення відповідності робочого середовища нормам і правилам, чим займається служба охорони праці. Якщо роботу необхідно припинити внаслідок настання граничних умов праці, зазначена служба:
- вживає заходи з фіксації погодних параметрів, тобто складає акт, звертається по довідку до територіальної метеослужби тощо;
- надає керівнику підприємства доповідну записку, в якій обгрунтовує необхідність припинення певних робіт (посилаючись на нормативно-правові акти).
Роботи призупиняють, видаючи наказ, в якому також оголошують початок простою структурних підрозділів, певних категорій працівників та окремих працівників, задіяних у роботах на відкритому повітрі.
Однак, якщо простій стався без вини працівника, то згідно зі статтею 113 КЗпП час простою оплачується (виплачують не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)). Натомість за час простою, коли сталася виробнича ситуація, що загрожує життю чи здоров’ю працівника або людям, які його оточують, і довкіллю не з вини працівника, за ним зберігається середня зарплата.